Cluster Munitions Use

Касетні боєприпаси (cluster munitions) — це зброя, що містить десятки або сотні малих субмуніцій (бомбочок), які розкидаються над ціллю, створюючи широку зону ураження. Один артилерійський снаряд M864 DPICM, наприклад, містить 72 протитанкові субмуніції, що покривають область до 22,500 м² (футбольне поле). Касетні боєприпаси особливо ефективні проти піхоти у відкритій місцевості, легкої техніки та концентрацій військ. Проте їхнє використання супроводжується серйозною гуманітарною проблемою: 2-5% (або більше у старих моделях) субмуніцій не детонують і залишаються на полі бою як міни, небезпечні для цивільних роками після конфлікту. Війна в Україні 2022-2026 стала першим масштабним конфліктом за десятиліття, де касетні боєприпаси використовуються обома сторонами інтенсивно. Українські сили отримали M864 DPICM та M30A1 GMLRS Alternative Warhead від США у липні 2023, тоді як Росія використовувала касетні ракети 9M55K (Смерч) та авіаційні касети з початку війни.

Технічні характеристики основних касетних систем

M864 DPICM — основна касетна зброя України

M864 Dual-Purpose Improved Conventional Munition (DPICM) — це 155мм артилерійський снаряд, що містить 72 субмуніції M42/M46. Кожна субмуніція має подвійну дію: (1) Протитанкову — здатна пробити до 60мм броні (достатньо для знищення БМП, легких БТР, вантажівок), (2) Осколкову — при детонації створює осколки радіусом 10-15 метрів, ефективні проти піхоти.

Снаряд M864 запускується зі стандартних 155мм гаубиць (M777, PzH 2000, CAESAR) на дистанцію до 30 км (з ракетним прискорювачем). На висоті 600-800 метрів над ціллю снаряд розкривається, розсіюючи 72 субмуніції по ділянці 150x150 метрів. Кожна субмуніція обладнана самоліквідатором, що повинен детонувати невибухлі боєприпаси через 48 годин, але відсоток відмов становить 2-5% (тобто 1-3 субмуніції на кожен снаряд залишаються небезпечними).

Постачання Україні: США передали Україні близько 150,000-200,000 снарядів M864 у липні 2023 після довгих дебатів. Адміністрація Байдена спочатку відмовляла через гуманітарні рекомендар, але дефіцит звичайних 155мм снарядів та потреби контрнаступу змусили переглянути рішення. Україна зобов'язалася використовувати DPICM тільки проти військових цілей на власній території та уникати застосування у густонаселених районах.

Бойове застосування: Українська артилерія використовувала M864 під час контрнаступу на Запорізькому та Донецькому напрямках у липні-вересні 2023 для ураження російських траншей, скупчень піхоти та легкої техніки. За даними військових, ефективність DPICM у 3-4 рази вища, ніж звичайних осколково-фугасних снарядів при ураженні піхоти у відкритій місцевості. 47-ма окрема механізована бригада повідомляла про успішне використання DPICM для знищення російських позицій під Роботиним у серпні 2023.

M30A1 GMLRS Alternative Warhead — "безпечна" касетна зброя

M30A1 GMLRS Alternative Warhead (AW) — це ракета для HIMARS/M270, розроблена як альтернатива класичним касетним боєприпасам. Замість субмуніцій, що залишають невибухлі елементи, M30A1 містить 182,000 попередньо нарізаних вольфрамових куль діаметром 5-8 мм. При детонації над ціллю кулі розлітаються зі швидкістю 1,200+ м/с, створюючи зону ураження 200x200 метрів. Вольфрамові кулі не вибухають, тому не залишають невибухлих боєприпасів — це робить M30A1 значно безпечнішою для цивільних.

Ефективність: M30A1 надзвичайно ефективна проти відкритої піхоти, легкої техніки без броні (вантажівки, джипи), та скупчень військ. Вольфрамові кулі пробивають м'які цілі та легку броню (до 10-15мм), але неефективні проти важкої бронетехніки. Один удар M30A1 еквівалентний масованому обстрілу з кількох гаубиць одночасно.

Використання Україною: США передали Україні M30A1 у складі пакетів HIMARS з 2022 року. Українські сили використовували M30A1 для ураження російських командних пунктів, скупчень військ на відкритій місцевості, колон техніки та артилерійських позицій. За даними Пентагону, ефективність M30A1 проти піхоти на 40-50% нижча ніж M30 GMLRS з класичними субмуніціями, але відсутність невибухлих боєприпасів компенсує цей недолік гуманітарно та політично.

Російські касетні системи: 9M55K та 9M27K

Росія масово використовувала касетні боєприпаси з початку війни, особливо ракети 9M55K для РСЗВ 9K58 "Смерч" та 9M27K для БМ-27 "Ураган". Ці системи доставляють сотні протитанкових та осколкових субмуніцій на дистанції до 70-90 км, покриваючи величезні території.

9M55K (Смерч): Містить 72 протитанкові субмуніції 9N235 або до 646 осколкових субмуніцій. Покриває зону до 67,000 м² (близько 7 футбольних полів). Росія використовувала 9M55K для ударів по Харкову, Краматорську, Покровську та іншим містам, що призвело до численних цивільних жертв. За даними Human Rights Watch, понад 60% задокументованих випадків використання касетних боєприпасів Росією включали удари по густонаселених районах.

9M27K (Ураган): Містить 30 осколкових субмуніцій 9N128. Менша дальність (до 35 км) та зона покриття, але все ще дуже смертельна проти піхоти. Використовувалася для обстрілів прифронтових міст — Красногорівки, Торецька, Часового Яру.

Проблема невибухлих боєприпасів: Російські касетні субмуніції мають значно вищий відсоток відмов (5-15%) ніж західні аналоги через застарілі підривачі та низьку якість виробництва. Це створює масштабну гуманітарну проблему на звільнених територіях — тисячі невибухлих субмуніцій залишаються у полях, лісах, житлових районах.

Ефективність касетних боєприпасів у різних сценаріях

Гуманітарні проблеми та міжнародне право

Конвенція про касетні боєприпаси (2008): Забороняє використання, виробництво, зберігання та передачу касетних боєприпасів. Станом на 2026 рік, Конвенцію підписали 110 країн, але ні США, ні Росія, ні Україна не є учасниками. Це означає, що використання касетних боєприпасів цими країнами технічно не є порушенням міжнародного права, хоча може класифікуватися як воєнний злочин при застосуванні проти цивільних.

Невибухлі боєприпаси (UXO): Основна гуманітарна проблема касетних боєприпасів — 2-15% субмуніцій не детонують і залишаються як міни. За оцінками HALO Trust, щонайменше 5-8 мільйонів невибухлих субмуніцій забруднюють територію України станом на лютий 2026. Розмінування триватиме десятиліття та коштуватиме мільярди доларів.

Цивільні жертви: За даними Amnesty International, російські касетні удари по Харкову, Миколаєву, Краматорську вбили щонайменше 200+ цивільних та поранили 500+ у 2022-2023 роках. Українське використання M864 також викликало критику правозахисників, хоча Україна зобов'язалася використовувати їх тільки на власній території проти військових цілей.

Дебати щодо постачання касетних боєприпасів

Рішення США передати Україні M864 викликало інтенсивні дебати:

Прихильники: Аргументували, що (1) Україна має право захищатися найефективнішою зброєю, (2) Дефіцит звичайних снарядів ставить під загрозу українську оборону, (3) Росія вже масово використовувала касетні боєприпаси без обмежень, (4) Україна зобов'язалася використовувати їх обережно.

Противники: Наполягали, що (1) Касетні боєприпаси створюють довгострокову загрозу для цивільних, (2) Постачання підриває глобальні зусилля з заборони цієї зброї, (3) Репутаційна шкода для України та західних партнерів, (4) Існують альтернативи (M30A1 GMLRS-AW).

Компроміс: США передали касетні боєприпаси з умовами: (1) Використання тільки на власній території України, (2) Уникнення густонаселених районів, (3) Документування використання для майбутнього розмінування, (4) Пріоритет новим моделям з нижчим відсотком відмов (2-3%).

Майбутнє касетної зброї

Тенденція — відхід від класичних касетних боєприпасів до "розумніших" альтернатив:

Precision strike: Заміна касетних боєприпасів високоточними ударами (GMLRS, Excalibur) для точкового ураження цілей.

Alternative warheads: M30A1 GMLRS-AW з вольфрамовими кулями, що не залишають UXO.

Airburst munitions: Снаряди з програмованими підривачами, що детонують над ціллю, створюючи осколкову хмару без субмуніцій (див. наступний розділ).

Loitering munitions: Барражуючі боєприпаси (Switchblade, Lancet), що замінюють касетну зброю для ураження множинних цілей.

Frequently Asked Questions (FAQs)

1. Скільки касетних боєприпасів США передали Україні?
За оцінками, 150,000-200,000 снарядів M864 DPICM та невідома кількість ракет M30A1 GMLRS-AW (частина загального пакету HIMARS).

2. Чи заборонені касетні боєприпаси?
Так, Конвенцією про касетні боєприпаси (2008), але США, Росія та Україна не підписали цю конвенцію. Використання проти цивільних є воєнним злочином.

3. Який відсоток відмов у касетних субмуніціях?
Сучасні західні (США) — 2-5%. Старі радянські/російські — 5-15% або вище. Це означає, що тисячі субмуніцій залишаються небезпечними.

4. Чому M30A1 вважається безпечнішою?
Тому що вона використовує вольфрамові кулі замість вибухових субмуніцій. Кулі не вибухають, тому не залишають невибухлих боєприпасів.

5. Чи ефективні касетні боєприпаси проти танків?
Проти старих танків (Т-62, Т-72 без модернізацій) — частково. Проти сучасних (Leopard 2, M1 Abrams, T-90M) — неефективні через потужну броню.

6. Скільки часу триватиме розмінування після війни?
За оцінками експертів, 10-30 років та $30-50 мільярдів. Це залежить від фінансування та технологій розмінування.

7. Чи використовує Україна касетні боєприпаси у містах?
Україна зобов'язалася уникати використання у густонаселених районах. Основне застосування — відкрита місцевість, траншеї, військові концентрації на власній території.

Джерела

1. Human Rights Watch — "Cluster munition use in Ukraine" звіти (2022-2025)

2. US Department of Defense — "M864 DPICM transfer to Ukraine" офіційні заяви (2023)

3. Cluster Munition Coalition — статистика та документація: http://www.stopclustermunitions.org/

4. Amnesty International — "Ukraine: Cluster munitions kill civilians" (2022-2024)

5. HALO Trust — "Unexploded ordnance contamination in Ukraine" (2023-2025): https://www.halotrust.org/

6. Jane's Defence Weekly — "DPICM and GMLRS-AW technical comparison" (2023)

7. Institute for the Study of War — тактичне використання касетних боєприпасів: https://www.understandingwar.org/