Thermobaric Munitions

Термобаричні боєприпаси, також відомі як "вакуумні бомби" або боєприпаси об'ємного вибуху, є одними з найбільш руйнівних неядерних видів зброї. На відміну від звичайних вибухівок, термобарична зброя працює у дві стадії: спочатку розпилює горючу суміш (зазвичай оксид алюмінію або етилену) у повітрі, а потім підриває її, створюючи потужну вибухову хвилю та вогняну кулю температурою до 2,000-3,000°C. Вибух спалює весь доступний кисень у радіусі сотень метрів, створюючи "вакуумний ефект" (звідси назва), та генерує надтиск у 20-30 разів вищий, ніж звичайні вибухівки. Росія масово використовувала термобаричну зброю у війні в Україні 2022-2026, особливо TOS-1A "Солнцепік" та авіаційні бомби ODAB-1500/9000, для руйнування укріплень під Маріуполем, Бахмутом, Авдіївкою та Вугледаром.

Технічні характеристики основних термобаричних систем

Принцип дії термобаричних боєприпасів

Стадія 1 — Розпилення: При детонації бойова частина розкривається і розпилює горючу аерозольну суміш (зазвичай оксид алюмінію, оксид етилену або пропілен) у повітрі. Ця суміш формує хмару діаметром від 50 до 1,000 метрів (залежно від розміру боєприпасу), яка проникає у будівлі, бункери, траншеї, печери через найменші отвори.

Стадія 2 — Детонація: Через мілісекунди після розпилення вторинний підривач запалює аерозольну хмару, створюючи потужний об'ємний вибух. Температура вогняної кулі досягає 2,000-3,000°C (порівняти: звичайний TNT — 300-500°C). Вибухова хвиля створює надтиск до 30 бар (430 psi), що у 5-10 разів вище, ніж звичайні вибухівки.

Вакуумний ефект: Вибух спалює весь кисень у зоні ураження, створюючи вакуум. Люди, що вижили після першої ударної хвилі, гинуть від задухи або баротравми (розрив легенів, барабанних перетинок). Термобарична зброя особливо смертельна у закритих просторах — бункерах, підвалах, печерах, тунелях.

TOS-1A "Солнцепік" — головна термобарична загроза

TOS-1A "Солнцепік" (Heavy Flamethrower System) — це важка реактивна система залпового вогню на базі шасі танка Т-72, обладнана 24 направляючими для термобаричних ракет калібру 220мм. Кожна ракета MO.1.01.04M несе 45 кг термобаричної суміші і має дальність до 6 км (оновлена версія TOS-1A). Повний залп TOS-1A покриває ділянку 200x400 метрів вогняною бурею, знищуючи все живе у радіусі 300-400 метрів від епіцентру.

Росія використовувала TOS-1A для штурму Маріуполя (березень-квітень 2022), Попасної (травень 2022), Сіверськодонецька (червень 2022), Бахмута (2022-2023) та Авдіївки (2024). Характерна тактика — TOS-1A наближається до передової на відстань 3-5 км (мінімальна дальність безпеки для власних військ), випускає залп по укріпленнях, після чого швидко відступає. За даними Oryx, щонайменше 12 TOS-1A були знищені або захоплені українськими силами з 2022 до лютого 2026 — в основному від удару HIMARS та артилерії.

Вразливість TOS-1A: Незважаючи на потужність, TOS-1A має критичні недоліки: (1) Коротка дальність (6 км) вимагає наближення до передової, що робить її вразливою до HIMARS, Excalibur та артилерії, (2) Повільна перезарядка (30-40 хвилин), (3) Ракети легко детонують при попаданні, знищуючи всю систему.

ODAB-9000 — найбільша термобарична бомба

ODAB-9000 (Объемно-Детонирующая Авиационная Бомба, 9 тонн) — це найбільша термобарична авіаційна бомба у світі, розроблена на базі радянської FAB-9000. Бомба містить 6,700 кг термобаричної суміші і створює вогняну кулю діаметром до 1 км з радіусом гарантованого ураження 300-500 метрів. ODAB-9000 оснащена планеруючим модулем UMPK (Unified Glide and Correction Module), що дозволяє скидати її з відстані 60-80 км від цілі, даючи російським бомбардувальникам Су-34 можливість не заходити у зону дії ППО.

Перше підтверджене використання ODAB-9000 у війні в Україні зафіксоване у жовтні 2024 під Вугледаром. Відеозапис показує масштабний вибух з характерною вогняною кулею, що піднімається на висоту 200+ метрів. За даними українських джерел, Росія скинула щонайменше 5-7 ODAB-9000 на укріплення під Вугледаром, Авдіївкою та іншими містами протягом 2024-2025 років. Ефективність ODAB-9000 проти укріплень дуже висока — вибухова хвиля руйнує бетонні споруди у радіусі 150-200 метрів та створює баротравму у радіусі 500+ метрів.

RPO-A "Шмель" — піхотний термобаричний гранатомет

RPO-A "Шмель" (Реактивный Пехотный Огнемет) — однозарядний термобаричний гранатомет калібру 93мм, розроблений СРСР у 1980-х для боротьби з укріпленнями та живою силою у закритих просторах. Вага системи — 11 кг, дальність — до 1,000 метрів (ефективна 300-600 м). Термобарична бойова частина вагою 2.1 кг створює вогняну кулю діаметром 50-80 метрів, здатну знищити легкі укріплення, бункери та групи піхоти.

Росія масово використовувала "Шмель" в міських боях під Маріуполем, Сіверськодонецьком, Бахмутом для зачищення будівель та підвалів. За даними захисників Азовсталь, російські штурмові групи застосовували "Шмель" для знищення захисників у підземних тунелях заводу у травні 2022. Україна також використовує захоплені RPO-A, хоча західні аналоги (SMAW-NE) вважаються більш безпечними та ефективними.

Бойове застосування у війні в Україні

Маріуполь (березень-квітень 2022): Росія використовувала TOS-1A та ODAB-1500 для руйнування укріплень Азовсталь та житлових кварталів. За оцінками, щонайменше 50+ термобаричних ударів були завдані по місту.

Сіверськодонецьк (червень 2022): TOS-1A та "Шмель" використовувалися для зачищення промислової зони та хімічного заводу "Азот", де захищалися українські сили.

Бахмут (2022-2023): Росія та група Вагнера застосовували термобаричну зброю для руйнування укріплень у винних підвалах та промислових будівлях. TOS-1A використовувалася для підтримки штурмів східних районів міста.

Вугледар (2024-2025): ODAB-9000 та ODAB-1500 використовувалися для знищення бетонних укріплень висотних будівель перед фінальним штурмом у лютому 2025.

Авдіївка (2024): Інтенсивне використання TOS-1A та авіаційних термобаричних бомб для підтримки штурму міста у січні-лютому 2024.

Ефективність проти різних цілей

Гуманітарні та правові аспекти

Термобарична зброя не заборонена міжнародним гуманітарним правом, але її використання регулюється Конвенцією про конкретні видів звичайної зброї (1980). Застосування термобаричних боєприпасів проти цивільних цілей або у густонаселених районах класифікується як воєнний злочин. Human Rights Watch та Amnesty International документували численні випадки використання Росією термобаричної зброї по житлових кварталах Маріуполя, Харкова, Сіверськодонецька, що є порушенням Женевських конвенцій.

Медичні наслідки термобаричної зброї особливо жахливі: (1) Баротравма — розрив легенів, барабанних перетинок, внутрішніх органів від надтиску, (2) Опіки третього ступеня від температурлюди 2,000°C+, (3) Задуха від спалення кисню, (4) Отруєння токсичними продуктами горіння. Жертви термобаричних ударів часто гинуть від множинних внутрішніх кровотеч навіть без зовнішніх видимих ран.

Протидія термобаричній зброї

Знищення носіїв: TOS-1A вразлива до HIMARS, Excalibur, ATACMS через коротку дальність. Українські сили активно полюють на TOS-1A з використанням дронів-розвідників та контрбатарейних радарів. Авіаційні носії ODAB (Су-34, Су-24) знищуються системами ППО (Patriot, IRIS-T, NASAMS).

Укріплення: Глибокі бункери з герметичними дверима та вентиляційними фільтрами зменшують ефективність термобаричної зброї. Підземні укріплення на глибині 10+ метрів захищені від усіх, крім найбільших термобаричних бомб.

Розосередження: Уникнення концентрації військ у закритих просторах та будівлях зменшує втрати від термобаричних ударів.

Frequently Asked Questions (FAQs)

1. Чи заборонена термобарична зброя міжнародним правом?
Ні, термобарична зброя не заборонена. Проте, її використання проти цивільних або у густонаселених районах є воєнним злочином згідно з Женевськими конвенціями.

2. Чому термобарична зброя називається "вакуумною бомбою"?
Тому що вибух спалює весь кисень у зоні ураження, створюючи вакуум або різке падіння тиску, що додатково вбиває жертв через баротравму та задуху.

3. Чи може термобарична зброя знищити танк?
Рідко. Термобаричні боєприпаси створюють високий тиск та температуру, але недостатні для пробиття броні сучасних танків. Вони можуть знищити екіпаж, якщо танк відкритий (люки), або пошкодити зовнішнє обладнання.

4. Скільки TOS-1A має Росія?
За оцінками західної розвідки, Росія мала близько 50-60 TOS-1A/TOS-2 станом на початок війни (2022). Щонайменше 12 були знищені або захоплені, але Росія продовжує виробництво.

5. Чи має Україна термобаричну зброю?
Україна використовує захоплені російські системи (RPO-A "Шмель") та розробляє власні термобаричні боєприпаси для дронів. Західні партнери не передавали термобаричні системи типу SMAW-NE через обмеженість запасів.

6. Яка різниця між термобаричною та звичайною вибухівкою?
Звичайна вибухівка (TNT, Composition B) створює вибух через хімічну реакцію всередині боєприпасу. Термобарична зброя розпилює горючу суміш у повітрі і підриває її, створюючи об'ємний вибух значно більшої потужності та тривалості.

7. Чи захищають бункери від термобаричної зброї?
Залежить від глибини та герметичності. Поверхневі бункери з негерметичними дверима дуже вразливі. Глибокі підземні укріплення (10+ метрів) з герметичними входами та фільтрами вентиляції захищають від більшості термобаричних ударів.

Джерела

1. Human Rights Watch — "Thermobaric weapons use in Ukraine" звіти (2022-2025)

2. Jane's Ammunition Handbook — "TOS-1A specifications and capabilities" (2023)

3. RUSI — "Russian use of thermobaric systems in Ukraine" аналіз (2023-2024)

4. Oryx — візуально підтверджені втрати TOS-1A: https://www.oryxspioenkop.com/

5. Defense Intelligence Agency (DIA) — "Thermobaric weapons technical assessment" (2024)

6. Amnesty International — "Ukraine: Russian forces' use of thermobaric weapons" (2022-2023)

7. Institute for the Study of War — тактичне використання термобаричної зброї: https://www.understandingwar.org/