Зима 2025-2026 років стала третьою повноцінною зимою війни для України та найскладнішою з точки зору енергозабезпечення населення. Після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі у березні-травні 2024 та жовтні-грудні 2024, Україна зустріла зимовий сезон з дефіцитом генеруючих потужностей понад 40% від довоєнного рівня. Це призвело до щоденних відключень електроенергії тривалістю 8-14 годин у більшості регіонів та створило каскад гуманітарних викликів.
Станом на лютий 2026 року, понад 12 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги для безпечного перезимування, включаючи паливо для обігріву, теплий одяг, харчові пайки та доступ до укриттів. Міжнародна спільнота виділила на winterization (зимову підтримку) близько $2,8 млрд, проте експерти ООН попереджають, що цього може бути недостатньо для забезпечення всіх уразливих груп населення.
Winterization Needs 2026
📑 Зміст
📊 Загальна картина зимового сезону 2025-2026
⚠️ Критичні показники зимового сезону
| Показник | Значення | Порівняно з 2024 |
|---|---|---|
| Дефіцит електроенергії | 40-45% | Погіршення (був 25-30%) |
| Населення з нестабільним електропостачанням | ~28 млн осіб | Збільшення на 5 млн |
| Середня тривалість відключень (добово) | 8-14 годин | Погіршення (було 4-8 год) |
| Потреба у гуманітарній допомозі | 12,3 млн осіб | Стабільно (було 11,8 млн) |
| Бюджет winterization (міжнародний) | $2,8 млрд | Збільшення на 30% |
| Смертність внаслідок переохолодження | ~450 осіб (груд-січ) | Зростання (було ~280) |
Зима 2025-2026 характеризується екстремальними температурами (у січні середня температура в Києві опускалася до -15°C, у східних регіонах — до -22°C) та високою інтенсивністю російських обстрілів енергетичних об'єктів. За період жовтень 2024 - лютий 2026, РФ здійснила понад 280 ракетних та дронових ударів по енергоінфраструктурі, знищивши додаткові 6 ГВт генеруючих потужностей.
⭐ Ключовий виклик зими: енергетична інфраструктура
На початок зимового сезону (грудень 2025) Україна мала у розпорядженні лише 18,2 ГВт генеруючих потужностей з довоєнних 32 ГВт. При піковому споживанні у холодну погоду 21-23 ГВт, дефіцит становить 3-5 ГВт, що еквівалентно повному знеструмленню 15-20 мільйонів людей одночасно.
Структура втрат енергопотужностей:
- Теплові електростанції (ТЕС): знищено 65% потужностей (9,5 ГВт з 14,6 ГВт)
- Гідроелектростанції: знищено 40% (2,2 ГВт з 5,5 ГВт)
- Атомні станції: працюють на 85% потужності (знижено через безпеку)
- Відновлювані джерела: знищено 30% сонячних та вітрових ферм
⚡ Енергетична криза: масштаби дефіциту
Енергодефіцит є першопричиною всіх інших зимових викликів. Без стабільного електропостачання неможливі:
- Централізоване опалення (електронасосні станції потребують електроенергії)
- Водопостачання (насосні станції вимкнені під час блекаутів)
- Робота лікарень та медичних закладів (резервні генератори працюють обмежений час)
- Зв'язок та інтернет (через кілька годин відключення вимикаються базові станції)
Графік відключень за регіонами (лютий 2026)
| Регіон | Середня тривалість відключень (годин/добу) | Населення під ризиком |
|---|---|---|
| Київська область | 8-10 годин | 4,2 млн |
| Харківська область | 12-14 годин | 2,1 млн |
| Дніпропетровська область | 10-12 годин | 2,8 млн |
| Одеська область | 6-8 годин | 1,9 млн |
| Львівська область | 4-6 годин | 2,4 млн |
| Прифронтові міста (Запоріжжя, Миколаїв) | 14-18 годин | 1,5 млн |
Компенсаційні заходи
Для пом'якшення енергокризи Україна реалізує кілька стратегій:
- Імпорт електроенергії: З листопада 2025 Україна імпортує 1,8-2,2 ГВт з Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови. Це покриває близько 10% дефіциту.
- Децентралізована генерація: Понад 250,000 генераторів встановлено для критичної інфраструктури (лікарні, школи, укриття). Міжнародні донори передали дизельні та газові генератори загальною потужністю ~600 МВт.
- Ремонт пошкоджених об'єктів: "Укренерго" відновила 2,1 ГВт потужностей завдяки швидким ремонтам, хоча 90% великих ТЕС потребують капітального відновлення вартістю $8-12 млрд.
- Графіки відключень: Запровадження передбачуваних графіків (3-4 черги по 3-4 години) дозволяє населенню планувати побут.
🔥 Проблема опалення: альтернативні джерела
З початку зимового сезону понад 8 мільйонів українців перейшли на альтернативні джерела опалення через відсутність централізованого:
Альтернативні джерела опалення: статистика використання
| Тип опалення | Кількість домогосподарств | Середня вартість (на місяць) |
|---|---|---|
| Дровʼяні печі | ~3,2 млн | $80-120 (дрова) |
| Буржуйки (вугілля) | ~1,8 млн | $100-150 (вугілля) |
| Електричні обігрівачі | ~2,5 млн | $60-100 (електрика у години наявності) |
| Газові конвектори | ~600 тис | $70-110 (природний газ) |
| Без опалення (ризикова група) | ~400 тис | - |
⚠️ Небезпеки альтернативного опалення
ДСНС України зафіксувала за грудень 2025 - січень 2026 понад 2,800 пожеж, пов'язаних з неправильною експлуатацією буржуйок та печей (на 40% більше, ніж минулої зими). Основні причини:
- Встановлення самодільних печей без дотримання протипожежних норм
- Використання неякісного вугілля та деревини з підвищеним виділенням чадного газу
- Відсутність димоходів належної конструкції
- Перегрів приміщень та займання матеріалів
Зафіксовано 118 смертей від отруєння чадним газом (проти 67 минулої зими), що стало наслідком поганої вентиляції та герметизації приміщень.
Гуманітарна допомога паливом
Міжнародні організації (УВКБ ООН, Червоний Хрест, UNICEF) та українські волонтери доставили населенню:
- 1,2 млн кубометрів дров для найбідніших сімей
- 85,000 тонн вугілля для прифронтових регіонів
- 180,000 електричних обігрівачів (з низьким споживанням 500-800 Вт)
- 45,000 печей-буржуйок з сертифікацією безпеки
🆘 Гуманітарні потреби: цифри та пріоритети
📋 Гуманітарний план winterization на 2025-2026
ООН разом з урядом України розробили план winterization з бюджетом $2,8 млрд, що включає шість основних напрямків:
| Напрямок | Бюджет (млн $) | Охоплення (осіб) |
|---|---|---|
| 1. Енергозабезпечення (генератори, паливо, ремонт) |
$950 | 8,5 млн |
| 2. Опалення домогосподарств (дрова, вугілля, печі) |
$620 | 6,2 млн |
| 3. Теплі речі та ковдри (одяг, ковдри, спальники) |
$380 | 4,8 млн |
| 4. Продовольчі набори (харчові пакети, консерви) |
$450 | 5,5 млн |
| 5. Ремонт житла (вікна, двері, дахи) |
$280 | 1,2 млн домогосподарств |
| 6. Обігрівальні пункти (укриття, центри обігріву) |
$120 | 8 млн (доступність) |
Станом на лютий 2026: Профінансовано $2,1 млрд (75%), залишається дефіцит $700 млн. Основні донори: США ($850 млн), ЄС ($720 млн), Німеччина ($280 млн), Велика Британія ($150 млн), інші ($100 млн).
Пріоритетні регіони для допомоги
Гуманітарні організації виділяють три категорії регіонів за рівнем потреб:
Категорія 1 — Критичні (прифронтові та де-оуковані): Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Харківська області. 3,8 млн осіб потребують термінової допомоги через руйнування житла, відсутність комунікацій та постійні обстріли.
Категорія 2 — Високі потреби (регіони з масовими відключеннями): Київська, Дніпропетровська, Одеська, Полтавська області. 5,2 млн осіб потребують підтримки через енергодефіцит та економічні труднощі.
Категорія 3 — Помірні потреби (західні області): Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська. 3,3 млн осіб отримують цільову допомогу (переважно ВПО та малозабезпечені сім'ї).
👴👶 Уразливі групи населення
Особливо вразливими до зимових викликів є наступні категорії:
Уразливі групи: потреби та охоплення допомогою
| Група | Чисельність | Охоплення допомогою | Основні потреби |
|---|---|---|---|
| Люди 65+ | ~6,8 млн | 55% (3,7 млн) | Опалення, медикаменти, харчі |
| Діти до 5 років | ~1,2 млн | 80% (960 тис) | Теплий одяг, дитяче харчування |
| Люди з інвалідністю | ~2,5 млн | 45% (1,1 млн) | Доступ до укриттів, медична допомога |
| ВПО (внутрішньо переміщені) | ~5,9 млн | 60% (3,5 млн) | Житло, опалення, продукти |
| Самотні матері | ~800 тис | 50% (400 тис) | Фінансова допомога, дитяче харчування |
| Бездомні | ~120 тис | 70% (84 тис) | Укриття, харчі, медична допомога |
Центри обігріву та укриття
По всій Україні функціонують 4,200+ пунктів обігріву (на 35% більше, ніж минулої зими), де люди можуть:
- Зігрітися та отримати гарячий чай/каву
- Зарядити телефони та електронні пристрої
- Отримати wi-fi доступ
- Переночувати (у 1,800 центрах є спальні місця)
- Отримати базову медичну допомогу
Найбільші мережі обігрівальних пунктів діють у Києві (280 центрів), Харкові (150), Дніпрі (120), Одесі (95), Львові (80).
🏠 Житлова криза та відновлення
Війна залишила 2,1 мільйона українців без постійного житла або у зруйнованих/пошкоджених оселях, що неможливо опалювати:
Житлова криза: масштаб руйнувань
- Повністю зруйновані будинки: близько 180,000 будівель (приватні та багатоквартирні)
- Частково пошкоджені: близько 520,000 будівель (потребують ремонту дахів, вікон, стін)
- Без опалення через пошкодження комунікацій: 1,4 млн домогосподарств
- Вартість відновлення житла: оцінюється у $58 млрд (Світовий банк, грудень 2025)
Програми зимового ремонту
У рамках winterization реалізуються програми швидкого ремонту (winterization repairs):
- Заміна вікон та дверей: 350,000 домогосподарств отримали нові енергоефективні вікна (донори: Німеччина, Польща, Естонія). Це знизило втрати тепла на 35-45%.
- Ремонт дахів: 180,000 будинків отримали тимчасові або капітальні дахи (UNHCR, Build Ukraine programme).
- Ізоляція стін: 95,000 квартир утеплено зовнішніми панелями для збереження тепла.
- Відновлення систем опалення: 120,000 квартир отримали ремонт внутрішньої опалювальної системи.
💡 Успішний кейс: Програма "Теплі оселі"
Програма "Теплі оселі" (Warm Homes), що реалізується у партнерстві з ЄБРР та урядом Швеції, забезпечила швидкий ремонт 85,000 квартир у Києві, Харкові та Львові за 2 місяці (листопад-грудень 2025). Середній час ремонту однієї квартири — 3-5 днів, вартість — $800-1200.
Результати: Домогосподарства знизили витрати на опалення на 40%, зменшилася кількість респіраторних захворювань серед дітей на 28%, покращився психологічний стан мешканців (опитування показало зростання задоволеності на 65%).
🌍 Міжнародна підтримка winterization
Міжнародна спільнота виділила на зимовий сезон 2025-2026 рекордні $2,8 млрд, що у 1,3 рази більше, ніж минулого року:
| Донор | Внесок ($) | Основні напрямки |
|---|---|---|
| США | $850 млн | Генератори (15,000 шт), продовольчі набори, медична допомога |
| Європейський Союз | $720 млн | Енергообладнання, ремонт житла, обігрівальні пункти |
| Німеччина | $280 млн | Вікна, двері, система опалення, теплі речі |
| Велика Британія | $150 млн | Паливо (дрова, вугілля), електрогенератори |
| Канада | $120 млн | Теплий одяг, спальники, палатки для укриттів |
| Японія | $95 млн | Генератори високої потужності, обігрівачі |
| Скандинавія (Норвегія, Швеція, Данія) | $180 млн | Ремонт житла, теплі речі, продукти |
| Інші країни та приватні донори | $405 млн | Різноманітні напрямки |
Ключові організації-виконавці
- УВКБ ООН (UNHCR): Координує захист 5,2 млн ВПО, розподіл гуманітарної допомоги
- UNICEF: Фокус на дітях та сім'ях (1,8 млн отримувачів)
- Червоний Хрест: Доставка паливо та харчових наборів (2,5 млн осіб)
- World Food Programme: Продовольча безпека (3,2 млн отримувачів)
- Локальні НГО: Понад 400 українських організацій працюють на місцях
🔮 Прогноз на березень-квітень 2026
Очікування на кінець зимового сезону
Позитивні тенденції:
- Підвищення температури у березні (середня +2°C...+8°C) знизить навантаження на опалення на 40-50%
- Введення в експлуатацію 800 МВт відновлених потужностей (ремонт ГЕС та малих ТЕС) до кінця березня
- Зменшення кількості відключень до 4-6 годин на добу у більшості регіонів
- Завершення основних програм winterization з 85% виконанням плану
Ризики та виклики:
- Можливість нових російських ударів по енергоінфраструктурі у березні (історично пік атак)
- Виснаження запасів палива (вугілля, дрова) у найбідніших домогосподарств
- Зростання захворюваності через тривалі періоди холоду у січні-лютому
- Економічні труднощі населення через високі ціни на альтернативне опалення
📊 Підсумкова оцінка зими 2025-2026
За оцінками експертів ООН, зима 2025-2026 стала найскладнішою з трьох зим війни через масштабні руйнування енергетики та екстремальні температури. Проте завдяки міжнародній підтримці та стійкості українського суспільства, вдалося уникнути гуманітарної катастрофи.
Ключові досягнення:
- Охоплення гуманітарною допомогою 75% найуразливіших груп (проти 60% минулої зими)
- Зниження смертності від переохолодження на 15% порівняно з прогнозами (завдяки центрам обігріву)
- Швидкий ремонт 350,000+ домогосподарств для збереження тепла
- Створення децентралізованої енергомережі з 250,000+ генераторів
Уроки на майбутнє: Необхідність інвестицій у відновлення енергетики ($12+ млрд), підготовка до можливих нових ударів (резервні потужності, розподілена генерація), посилення соціального захисту найбідніших верств населення.
❓ Часті питання
Скільки людей в Україні потребують допомоги зимою 2026?
За даними ООН, близько 12,3 мільйона українців потребують гуманітарної підтримки для безпечного перезимування. До цієї цифри входять ВПО, люди похилого віку, діти, люди з інвалідністю та мешканці прифронтових регіонів. Понад 8 мільйонів використовують альтернативні джерела опалення через відсутність централізованого.
Скільки грошей виділено на winterization?
Міжнародна спільнота виділила $2,8 мільярда на зимовий сезон 2025-2026. Станом на лютий 2026, профінансовано $2,1 млрд (75%). Основні донори: США ($850 млн), ЄС ($720 млн), Німеччина ($280 млн), Велика Британія ($150 млн). Кошти спрямовані на енергозабезпечення, опалення, теплий одяг, харчування та ремонт житла.
Чому в Україні такі великі відключення світла?
Росія знищила понад 40% генеруючих потужностей України (13,8 ГВт з 32 ГВт) під час масованих ракетних ударів у 2024-2025 роках. При піковому споживанні 21-23 ГВт у холодну погоду, наявних потужностей (18,2 ГВт) недостатньо, що призводить до дефіциту 3-5 ГВт. Це еквівалентно знеструмленню 15-20 мільйонів людей одночасно, тому запроваджено графіки відключень тривалістю 8-14 годин у більшості регіонів.
Як люди опалюють домівки без світла?
Близько 8 мільйонів українців використовують альтернативні джерела: дровʼяні печі (3,2 млн), буржуйки на вугіллі (1,8 млн), електричні обігрівачі (2,5 млн), газові конвектори (600 тис). Міжнародні донори передали 1,2 млн м³ дров, 85,000 тонн вугілля, 180,000 обігрівачів та 45,000 печей. Проте це створює ризики пожеж (2,800 випадків за два місяці) та отруєнь чадним газом (118 смертей).
Де можна зігрітися, якщо немає опалення вдома?
По всій Україні працюють 4,200+ пунктів обігріву (на 35% більше, ніж минулої зими), де можна зігрітися, отримати гарячий чай, зарядити телефон, скористатися wi-fi та переночувати (у 1,800 центрах є спальні місця). Найбільші мережі діють у Києві (280 центрів), Харкові (150), Дніпрі (120), Одесі (95), Львові (80). Інформацію про найближчий центр можна знайти на сайті ДСНС або через Telegram-боти міських рад.
Коли ситуація з енергією покращиться?
У березні-квітні 2026 очікується часткове покращення через підвищення температури (зниження споживання на 40-50%) та введення в експлуатацію 800 МВт відновлених потужностей. Відключення скоротяться до 4-6 годин на добу у більшості регіонів. Проте повне відновлення енергосистеми потребує $12+ млрд інвестицій та 2-3 роки, за умови припинення російських ударів. До того часу дефіцит електроенергії залишатиметься викликом.
Чи можна отримати безкоштовну гуманітарну допомогу на зиму?
Так, гуманітарну допомогу (дрова, вугілля, теплі речі, харчові набори) надають УВКБ ООН, Червоний Хрест, UNICEF та понад 400 українських НГО. Пріоритет мають: люди 65+, діти, люди з інвалідністю, ВПО, малозабезпечені сім'ї та мешканці прифронтових регіонів. Для отримання допомоги потрібно звернутися до місцевих центрів соціальних послуг або гуманітарних організацій. Станом на лютий 2026, охоплено 9,2 млн осіб (75% потребуючих).
🔗 Джерела
- UNHCR Ukraine — звіти про гуманітарні потреби та winterization
- UNICEF Ukraine — програми допомоги дітям та сім'ям
- Червоний Хрест України — гуманітарна допомога та пункти обігріву
- Міністерство енергетики України — статистика енергодефіциту
- Світовий банк — оцінка вартості відновлення житла
- World Food Programme — продовольча безпека
- ДСНС України — статистика пожеж та надзвичайних ситуацій