Огляд
Китайська Народна Республіка позиціонує себе як потенційного посередника у врегулюванні російсько-української війни. Від 12-пунктного «мирного плану» лютого 2023 року до дипломатичних зусиль спецпосланця Лі Хуея — Пекін намагається зайняти місце між конфліктуючими сторонами. Однак довіра до китайського посередництва залишається низькою через стратегічне партнерство Пекіна з Москвою.
Китайський мирний план
Представлений у лютому 2023, документ з 12 пунктів містив загальні принципи: повага суверенітету, припинення вогню, відмова від ядерної зброї, захист цивільних, захист зернових поставок. Критики відзначили відсутність конкретних механізмів, невизнання факту агресії та територіальної цілісності України, а також фактичне обслуговування російської позиції «заморозити конфлікт».
Проблеми довіри
Стратегічне партнерство з Ро сією
Проголошене «дружбу без меж» у лютому 2022 фундаментально підриває нейтральність Пекіна. Китай є головним економічним партнером Росії, забезпечуючи критичний імпорт технологій подвійного призначення через «сіру зону». Обсяг китайсько-російської торгівлі перевищив $200 млрд у 2024 році.
Відмова назвати агресію агресією
Пекін послідовно уникає визначення дій Росії як вторгнення чи агресії, використовуючи нейтральну лексику «криза» та «конфлікт». Ця позиція не відповідає рішенням Генеральної Асамблеї ООН та сприймається Києвом як фактична підтримка агресора.
Мотивація Пекіна
Китай переслідує кілька стратегічних цілей: зміцнення іміджу глобального лідера, ослаблення трансатлантичної єдності, отримання дипломатичного важеля у відносинах з США та ЄС, захист власних тайванських інтересів через прецедент врегулювання. Для Пекіна ідеальний результат — заморожений конфлікт, що послаблює і Росію, і Захід, залишаючи Китай головним бенефіціаром.
Оцінка перспектив
Станом на 2026 рік китайське посередництво не має реальних шансів без фундаментальної зміни позиції Пекіна. Україна та більшість західних країн вважають, що справжній посередник повинен визнавати факт агресії та підтримувати принцип територіальної цілісності. Китай може відіграти роль у тиску на Москву, але лише якщо це відповідатиме його стратегічним інтересам — наприклад, в контексті торговельних переговорів з США.