Skip to main content
🔴 LIVE — Day 1516 of the full-scale invasion  |  Latest: Frontline Dynamics — March 2026 Analysis

Artillery Duels 2023

Якщо 2022 рік пройшов під знаком приголомшливої чисельної переваги Росії в артилерії та спроб Украïни вирівняти дисбаланс завдяки HIMARS і системам стандарту НАТО, то 2023-й став роком тонших, але не менш значущих підрушень. Украïна суттєво вдосконалила контрбатарейні можливості, ширше застосувала точні боєприпаси та розробила доктрину вогню під керуванням дронів, що кардинально прискорило цикл знищення цілей. Водночас саме у 2023 році дала про себе знати криза боєприпасів: темп витрат почав постійно перевищувати темп постачання.

Паралельно Росія адаптувалась до загрози HIMARS — перемістила бази на схід, запровадила заходи маскування і ввела нові системи протидії. Напружені бої за Бахмут і перша фаза контрнаступу навколо Запоріжжя в 2023 році перетворились на інтенсивні артилерійські змагання, де кожна сторона намагалась знищити артилерію суперника швидше, ніж той встигне відновитись. Уроки цього протистояння й досі формують артилерійські доктрини обох армій.

Еволюція контрбатарейних можливостей України

На початку 2023 року Украïна мала значно досконалішу контрбатарейну мережу, ніж у рік потому. Поєднання контрбатарейних радарів (AN/TPQ-36/-37 та британський ARTHUR), звукометричної розвідки та дронового спостереження з надзвичайно малою затримкою уможливило значно швидше знаходження і ураження артилерії Росії. Украïнські артилеристи відпрацювали так звану тактику «перший-вистрілив-перший-помер»: хто відкриє вогонь і не зміститься відразу — потрапить під відповідний удар у лічені хвилини.

Впровадження дронів серії DJI та різних розвідувальних БПЛА вітчизняного виробництва в арсенал підрозділів артилерії дозволило коригувати вогонь у режимі, наближеному до реального часу. Раніше вогневий удар потребував доповіді від наземного спостерігача або авіарозвідки — процес, який займав хвилини або години. Завдяки інтеграції дрон–гармата звіт-виконання вкладається у 30–90 секунд. Ця компресія часу циклу «спостереження–удар» стала одним із найважливіших тактичних підрушень 2023 року.

Снаряди Excalibur: від революції до обмеженого застосування

Керований снаряд М982 Excalibur з GPS-наведенням і точністю менш ніж 2 м кругового відхилення відкрив перспективу для Украïни стріляти одним снарядом і потрапляти туди, куди потрібно, замість витрачати десятки або сотні некерованих на ту ж задачу. У перший період свого застосування Excalibur продемонстрував вражаючу ефективність: знищення точкових цілей — командних машин, радарів, мостових переїздів — одним-двома пострілами. Відеозаписи уражень поширювались у соцмережах і суттєво впливали на бойовий дух.

Однак Росія відреагувала дивовижно швидко: вже за 2023 рік ефективність Excalibur суттєво впала. Причина — масштабне розгортання засобів радіоелектронної боротьби, що глушили GPS-сигнал. Снаряди, що летять по траєкторії з GPS-корекцією, в умовах потужного придушення GPS замість точного наведення давайте точне влучання перетворюються на неточні некеровані. Цей урок — залежність від одного навігаційного методу робить точну зброю вразливою — поширився далеко за межі снаряда і вплинув на конструкцію подальших поколінь керованих боєприпасів.

Вогонь під керуванням дронів: нова доктрина

Мабуть, найвагоміша тактична зміна 2023 року — систематична інтеграція малих споживчих і військових дронів з артилерійськими підрозділами на тактичному рівні. Майже кожний артилерійський взвод або батарея мала оператора дрона, що коригував вогонь. Процедура виглядала приблизно так: дрон-розвідник виявляє ціль; оператор передає координати по захищеному зв'язку безпосередньо командиру артилерійського взводу; батарея відкриває вогонь; дрон спостерігає за вибухами і вносить корективи. Цей «петля» виконується за 60–120 секунд.

Росія розробила контрзаходи — зокрема FPV-дрони для полювання на розвідувальні БПЛА Украïни, засоби РЕБ для глушення каналів управління, системи акустичного виявлення малих дронів. Незважаючи на це, Украïна утримувала перевагу у дрон-артилерійській інтеграції впродовж більшої частини 2023 року, і ця перевага дозволяла компенсувати частину кількісного відставання. Там, де Украïна могла діяти проти більш пасивної позиції Росії, вогонь під керуванням дронів виявився надзвичайно ефективним.

Криза нестачі боєприпасів

Попри всі тактичні удосконалення, у 2023 році на перший план вийшла очевидна криза нестачі боєприпасів — передусім снарядів 155 мм. Темп витрат на полі бою стабільно перевищував темп постачання від союзників. Оцінки свідчать: у найгарячіші місяці 2023 року Украïна гостро потребувала 200 000–300 000 снарядів 155 мм на місяць, тоді як сукупні поставки союзників ледве перевищували 50 000–100 000 одиниць. Ця прірва безпосередньо вплинула на ефективність контрнаступу 2023 року.

Криза виявила загрозливий стан артилерійських потужностей НАТО: більшість країн альянсу роками скорочували виробництво, розраховуючи на «плавну кризу» рівня конфліктів малої інтенсивності, а не на великомасштабну конвенційну бойову дію. Прискорення виробництва потребувало часу: замовлення розміщені у 2022–2023 роках часто не доходили до отримувачів до 2024–2025 років. Тим часом Росія нарощувала власне виробництво: до 2023 року воно сягнуло понад 3 мільйони снарядів 152 мм на рік і продовжувало зростати.

Адаптація Росії до HIMARS та зношення стволів

Змінивши тактику зберігання складів та оперативну поведінку, Росія у 2023 році суттєво знизила ефективність ударів HIMARS. Бази боєприпасів стали менш централізованими та ретельніше замаскованими; використання хибних позицій і маскувальних заходів стало стандартом. Разом із тим зростаючий арсенал засобів РЕБ Росії завадив деяким ракетам із GPS-наведенням досягти цілей. Ефективність HIMARS залишалась значною, але не такою трансформаційною, як у 2022 році.

Проблема зношення стволів поступово стала справжнім оперативним викликом для обох армій. Після тисяч пострілів ствол гаубиці втрачає точність і зрештою вимагає заміни — дорогої та технічно складної операції навіть у мирний час. Для Украïни технічний ресурс стволів у поєднанні з браком запасних частин призводив до того, що деякі батареї змушені були скорочувати темп вогню або тимчасово виводити гармати зі складу. Росія, маючи більший парк, відчувала цю проблему дещо менш відчутно, проте і вона стикалась із зносом важкої техніки.

Порівняльна таблиця контрбатарейних засобів

Контрбатарейні радарні та допоміжні системи, що застосовувались в Україні в 2023 році
Система Постачальник Дальність виявлення Сильні сторони Обмеження
AN/TPQ-36 Firefinder США ~18 км (ствольна); ~24 км (ракетна) Надійна, перевірена часом Менш ефективна проти далекобійних систем
AN/TPQ-37 Firefinder США ~30 км (ствольна); ~50 км (ракетна) Більша дальність виявлення Уразлива до РЕБ-придушення
ARTHUR (Arty Hunting Radar) Велика Британія / Швеція ~40–50 км Відмінна точність, мобільна Обмежена кількість одиниць
Cobra (EuroArt) Франція / Германія / Велика Британія ~40 км Можливість одночасного відстеження кількох цілей Громіздка при розгортанні
Дрони-розвідники (DJI Mavic та ін.) Комерційні / військові 5–15 км (при застосуванні) Дешеві, широко доступні, корекція в реальному часі Вразливі до РЕБ та FPV-полювача

Чеська ініціатива та пошук боєприпасів

У відповідь на кризу нестачі боєприпасів уряд Чехії у 2024 році оголосив ініціативу щодо пошуку боєприпасів у третіх країнах: придбання 155-мм снарядів у держав за межами НАТО, які мали залишкові запаси, що відповідали натовським стандартам або могли конвертуватись. Ця ініціатива засвідчила нагальну потребу нестандартних підходів до постачання і готовність союзників до фінансових зобов'язань, які не передбачали прямого постачання власних запасів. Схожі ініціативи здійснювали й інші держави — Естонія, Данія, Нідерланди, — втім, логістика пошуку та консолідації залишалась складною.

Уроки кризи боєприпасів 2023 року кардинально прискорили виробничі рішення НАТО. До 2024–2025 років більшість великих виробників оборонних систем у країнах альянсу отримали суттєве фінансування для розширення потужностей і скорочення термінів постачання. Проте виробничі можливості не відновлюються миттєво: нові заводи і розширення діючих потребують 2–4 роки для досягнення проєктних обсягів — суттєве структурне обмеження в умовах реального конфлікту.

FAQ

Чому Excalibur втратив ефективність у 2023 році?

Росія розгорнула потужні засоби РЕБ для глушення GPS-сигналу, від якого залежить система наведення Excalibur. Снаряди в умовах придушеного GPS відхилялися від курсу і значно рідше влучали в ціль. Це продемонструвало необхідність боєприпасів із резервними методами наведення.

Як дрони змінили артилерійські операції у 2023 році?

Дрони стиснули цикл цілевказівки-ураження із хвилин до 30–120 секунд. Це дозволило вести ефективну контрбатарейну боротьбу і вражати рухомі цілі, які раніше встигали відійти до того, як артилерія відкривала вогонь.

Яким був масштаб кризи боєприпасів у 2023 році?

Україна потребувала приблизно 200 000–300 000 снарядів 155 мм на місяць, тоді як союзники постачали 50 000–100 000. Ця прірва безпосередньо вплинула на темп артилерійського вогню під час контрнаступу 2023 року і стала ключовим чинником його обмеженого успіху.

Як Росія адаптувалась до HIMARS?

Росія перемістила бази боєприпасів далі від лінії фронту, децентралізувала зберігання, посилила маскування і розгорнула засоби РЕБ для перехоплення ракет із GPS-наведенням. Ці кроки знизили загальну ефективність ударів HIMARS порівняно з вражаючими результатами 2022 року.

Що таке чеська ініціатива боєприпасів?

Ініціатива під чеським головуванням зі збору коштів з країн-партнерів для закупівлі снарядів 155 мм у третіх держав — країн поза НАТО, які мають придатні запаси. Цей механізм покликаний швидко збільшити обсяги постачання в обхід обмежень виробничих потужностей безпосередньо у країнах НАТО.

Джерела

  1. RUSI — «Чому Excalibur збивається з курсу: урок РЕБ з України», 2024. rusi.org
  2. CSIS — Продуктивність оборонної промисловості та потреби України у боєприпасах, 2023–2024. csis.org
  3. ISW — Аналіз артилерійських операцій 2023 року. understandingwar.org
  4. Секретаріат НАТО — Виробничі зобов'язання та потреби промисловості, 2024. nato.int
  5. Forbes Defence — «Чеська ініціатива боєприпасів», 2024. forbes.com
  6. War on the Rocks — «Дрони та артилерія: трансформація вогневого циклу», 2024. warontherocks.com

Battle Analysis: Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів

The military engagement surrounding Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів represents a critical node in the broader operational landscape of the Russia-Ukraine war. Modern combined arms warfare, as demonstrated throughout this conflict, demands the coordinated integration of infantry, armor, artillery, aviation, electronic warfare, drone reconnaissance, and engineering assets to achieve tactical and operational objectives. Understanding the specific dynamics of engagements related to Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів requires analysis across all these combat functions and their interaction with terrain, weather, logistics, and command decision cycles.

Artillery has dominated the tactical environment, with both Russian and Ukrainian forces expending enormous ammunition quantities in attritional exchanges reminiscent of World War I positional warfare. The ability to conduct effective counter-battery fire—locating and destroying enemy artillery using acoustic sensors, radar, and drone-directed adjustments—has proven decisive in determining which side maintains momentum in localized engagements. Precision-guided munitions, where available, have enabled strikes against high-value targets with reduced expenditure of expensive rounds. Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів demonstrates the artillery-centric nature of modern warfare in contested environments with degraded air superiority.

Infantry tactics around Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів have evolved significantly from doctrinal expectations. Small unit operations using drone reconnaissance for route selection and enemy position identification have become standard. Combat drone employment—ranging from commercial quadcopters dropping modified grenades to purpose-built FPV kamikaze drones—has transformed squad-level engagements. Electronic warfare systems jam drone command links, forcing operators to develop frequency-hopping protocols and autonomous flight modes. These adaptations reflect the rapid integration of commercial technology into front-line operations at unprecedented scale.

Defensive fortifications have proven highly effective in slowing offensive operations throughout the conflict, as demonstrated in engagements connected to Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів. Multi-layered defensive belts incorporating anti-tank ditches, minefields, dragon's teeth obstacles, reinforced positions, and pre-registered fire plans have significantly increased the attacker's cost. Breaching these defenses without adequate engineering support, artillery preparation, and air superiority has resulted in costly failed assaults. These experiences are reshaping how military planners approach force requirements for offensive operations.

Operational Lessons and Implications

The study of operations related to Артилерійські дуелі 2023 — Контрбатарейна боротьба, нові технології та криза боєприпасів yields important lessons for military doctrine globally. The convergence of high-intensity attrition warfare with cutting-edge drone technology, electronic warfare sophistication, and real-time OSINT creates a battlefield transparency unprecedented in history. Yet this transparency cuts both ways—both attackers and defenders can be tracked and targeted with greater precision than in previous conflicts. Maskirovka (military deception) and emissions control remain critical skills for force survival in this environment, as demonstrated repeatedly throughout the engagements examined in this analysis.

Frequently Asked Questions

When did the Artillery Duels 2023 take place?

The Artillery Duels 2023 took place during the full-scale Russian invasion of Ukraine. The exact dates and phases are detailed in the timeline section above, covering the initial assault, key turning points, and final outcome.

What was the strategic significance of the Artillery Duels 2023?

The Artillery Duels 2023 held significant strategic value in the broader Russia-Ukraine war, influencing control over key territory, supply lines, and tactical positioning in the Donetsk and broader eastern Ukrainian theater.

How many casualties occurred in the Artillery Duels 2023?

Casualty estimates for the Artillery Duels 2023 vary by source. Open-source trackers such as Oryx and Mediazona, combined with Ukrainian General Staff reports and UK Defence Intelligence assessments, provide the most reliable public estimates detailed in the article.

Who held the advantage during the Artillery Duels 2023?

Both sides experienced periods of advantage during the Artillery Duels 2023. Russia's material superiority in artillery and manpower was offset by Ukrainian defensive preparation, Western-supplied weapons systems, and superior use of drones and reconnaissance.

What was the outcome and aftermath of the Artillery Duels 2023?

The outcome of the Artillery Duels 2023 is analyzed in detail above. The aftermath shaped subsequent frontline dynamics, affected troop morale on both sides, and influenced Western decision-making on military aid and support packages for Ukraine.