"Прийнятні втрати" (sustainable losses) — термін військової науки, що означає максимальний темп втрат особового складу та техніки, який країна може витримати без втрати здатності вести війну. Це залежить від трьох факторів: (1) мобілізаційний резерв, (2) промислова база, (3) суспільна стійкість.
Для України прийнятні втрати обмежені населенням (~33-35 млн після міграції), але компенсуються західною допомогою та вищою мотивацією. Для Росії — необмеженими резервами (144 млн населення), але обмеженими економікою (санкції) та політичною стійкістю (протести проти мобілізації).
Головне питання: Хто вичерпає ресурси першим — Україна чи Росія?
Sustainable Losses Analysis
📊 Поточні втрати (лютий 2026)
| Показник | 🇺🇦 Україна | 🇷🇺 Росія |
|---|---|---|
| Військові втрати (убиті) |
~80,000-100,000 (оцінка західних експертів) |
~450,000-550,000 (МОУ + Mediazona/BBC) |
| Поранені |
~250,000-300,000 (співвідношення 1:3 убитих/поранених) |
~1,200,000-1,500,000 (співвідношення 1:2.5 убитих/поранених) |
| Темп втрат (на добу, 2026) |
~150-200 убитих/день ~500-600 поранених/день |
~800-1,200 убитих/день ~2,000-3,000 поранених/день |
| Втрати техніки (Oryx) |
• Танки: ~650-750 • БМП/БТР: ~900-1,100 • Артилерія: ~250-300 |
• Танки: ~3,200-3,500 • БМП/БТР: ~6,800-7,200 • Артилерія: ~1,600-1,800 |
Співвідношення втрат: Росія втрачає особового складу в ~5-7 разів більше, ніж Україна (150-200 українців/день проти 800-1,200 росіян/день). Втрати техніки — 1:4-7 на користь України. Але Росія має більші резерви населення (144 млн проти 33-35 млн).
🧮 Мобілізаційний резерв: Математика виснаження
🇺🇦 Україна
НАСЕЛЕННЯ (ФУНДАЦІЯ)
ЧОЛОВІКИ 18-60 РОКІВ
РЕАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ
ПІД ЗБРОЄЮ (2026)
Використання резерву (лютий 2026):
Висновок для України: Використано лише 16-20% мобілізаційного резерву. Теоретично, Україна може мобілізувати ще ~3.2-4.2 млн чоловіків без економічного колапсу (за умови збереження критичних галузей). Але поточна мобілізація ~800,000 достатня для утримання фронту при темпах 150-200 убитих/день.
Прийнятні втрати України (оцінка):
- Короткострокові (2026-2027): 150-250 убитих/день (~55,000-90,000/рік) — стійкі без додаткової мобілізації.
- Середньострокові (2027-2028): До 300-400 убитих/день (~110,000-145,000/рік) — потрібна додаткова мобілізація +200,000.
- Критичний поріг: >500 убитих/день (>180,000/рік) — соціальна стійкість під загрозою, економіка страждає.
🇷🇺 Росія
НАСЕЛЕННЯ
ЧОЛОВІКИ 18-60 РОКІВ
РЕАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ
ПІД ЗБРОЄЮ (2026)
Використання резерву (лютий 2026):
Парадокс Росії: При набагато більшому населенні (144 млн vs 33-35 млн) Росія використовує резерв у такій же пропорції (18%), але втрачає в 5-7 разів більше особового складу. Причина: Путін уникає повної мобілізації через страх соціального вибуху (пам'ять про Афганістан та Чечню).
Прийнятні втрати Росії (оцінка):
- Поточні втрати (2026): 800-1,200 убитих/день (~290,000-440,000/рік) — за межею стійкості за нормальних умов.
- Економічно стійкі: До 400-500 убитих/день (~145,000-180,000/рік) — але Росія вже перевищила це в 2-2.5 рази.
- Соціально стійкі: До 200-300 убитих/день (~70,000-110,000/рік) — перевищено в 3-4 рази.
- Критичний поріг: >1,500 убитих/день (>550,000/рік) — ризик масових протестів, колапс армії.
Чому Росія витримує нестійкі втрати: (1) Авторитарна система придушує протести, (2) економіка військового часу (+20% бюджету на оборону), (3) високі виплати контрактникам ($2,000-3,000/місяць), (4) рекрутування з депресивних регіонів (Буряття, Тува, Дагестан — не бунтують). Але це не *стійко* довгостроково.
🏭 Промислова база: Техніка та боєприпаси
Втрати техніки vs Виробництво/Постачання
| Техніка | 🇺🇦 Втрати vs Постачання | 🇷🇺 Втрати vs Виробництво |
|---|---|---|
| Танки |
Втрачено: ~650-750 Отримано: ~1,050+ (захоплено + західні + треті країни) Баланс: +300-400 |
Втрачено: ~3,200-3,500 Вироблено/відновлено: ~1,500-1,800 Баланс: -1,700-2,000 |
| Artillery |
Втрачено: ~250-300 Отримано: ~600+ (західні) Баланс: +300-350 |
Втрачено: ~1,600-1,800 Вироблено: ~1,200-1,400 Баланс: -400-600 |
| Боєприпаси (снаряди 155/152мм) |
Витрачено: ~30,000-40,000/день Постачання: ~35,000-45,000/день (ЄС + США + власне) Баланс: +5,000-10,000/день |
Витрачено: ~50,000-70,000/день Виробництво: ~45,000-55,000/день (РФ + КНДР + Іран) Баланс: -5,000-15,000/день |
Промисловий висновок: Україна *наростає* запаси техніки та боєприпасів завдяки західній допомозі. Росія *вичерпує* радянські запаси швидше, ніж може виробляти нові. До 2027-2028 року Росія вичерпає консервовані Т-55/Т-62 та почне відчувати дефіцит артилерії.
💰 Економічна стійкість
🇺🇦 Україна
ВВП (2025)
ВІЙСЬКОВИЙ БЮДЖЕТ
ЗАХІДНА ДОПОМОГА (2022-2026)
СТІЙКІСТЬ
🇷🇺 Росія
ВВП (2025)
ВІЙСЬКОВИЙ БЮДЖЕТ
САНКЦІЇ
СТІЙКІСТЬ
Економічний парадокс Росії: Росія витрачає $150 млрд/рік на війну (8-9% ВВП), але ліміт стійкості — 5-6% ВВП без соціальних наслідків. Вже зараз інфляція ~8-10%, дефіцит бюджету ~3% ВВП, відсоткова ставка ЦБ 16-18%. До 2027-2028 починається криза: вичерпання Фонду нацдобробуту, стагфляція, можливий дефолт.
⏰ Часові межі: Хто вичерпається першим?
Модель виснаження (2026-2030)
| Фактор | 🇺🇦 Україна | 🇷🇺 Росія |
|---|---|---|
| Мобілізаційний резерв |
До 2030+ Використано 18%, залишається 3.2-4.2 млн |
До 2028-2029 Використано 18%, але втрачає в 5-7 разів швидше |
| Техніка (танки, артилерія) |
До 2030+ Нарощує запаси (+300 танків, +350 артилерії) |
До 2027-2028 Вичерпує консервовані Т-55/Т-62, дефіцит артилерії |
| Боєприпаси |
До 2030+ Отримує більше, ніж витрачає (+5K-10K/день) |
До 2028-2029 Витрачає більше, ніж виробляє (-5K-15K/день) |
| Economy |
До 2030+ Залежить від західної допомоги (85% військового бюджету) |
До 2027-2028 Фонд нацдобробуту вичерпується, інфляція, дефолт |
| Соціальна стійкість |
Висока Екзистенційна війна, згуртування нації |
Вразлива Втрати з Москви/Петербурга → протести, втома від війни |
🎯 Висновок: Україна витримає, Росія — ні
Математичний висновок:
- Україна може вести війну до 2030+ років за поточних темпів втрат (150-200 убитих/день) та при збереженні західної допомоги. Використано лише 18% мобілізаційного резерву, техніка нарощується, економіка стійка завдяки $60-80 млрд/рік допомоги.
- Росія досягне критичних лімітів у 2027-2028: (1) Вичерпання консервованих танків Т-55/Т-62, (2) дефіцит боєприпасів (витрачає більше, ніж виробляє), (3) економічна криза (інфляція, дефолт), (4) соціальна втома (800-1,200 убитих/день неприйнятні для суспільства).
- Критична різниця: Україна воює за виживання (екзистенційна війна) — мотивація абсолютна. Росія воює за імперські амбіції — мотивація непевна. При рівних втратах Україна витримає довше психологічно.
Ключовий фактор: Західна допомога. Якщо США/ЄС продовжують постачати $60-80 млрд/рік, Україна виграє війну на виснаження до 2028-2030. Якщо допомога зупиняється — Україна змушена шукати переговорів.
📚 Джерела
- ISW — аналіз стійкості сторін
- IISS Military Balance — мобілізаційні резерви
- RUSI — sustainable losses аналіз
- Oryx — втрати техніки
- Mediazona/BBC — втрати особового складу РФ
- World Bank — економічні дані
Frequently Asked Questions
What is the main significance of Sustainable Losses Analysis in the Ukraine war?
The Sustainable Losses Analysis represents a critical analytical dimension of the Russia-Ukraine conflict. As detailed in the analysis above, this factor directly influences the military balance, diplomatic options, and strategic sustainability for both Russia and Ukraine in the ongoing attritional war.
What are the key findings from the analysis of Sustainable Losses Analysis?
The key findings regarding Sustainable Losses Analysis are covered in detail above, drawing on open-source intelligence, ISW daily assessments, UK MoD intelligence updates, and expert analysis from CSIS, Chatham House, and the Kiel Institute. The conclusions reflect the most current publicly available data.
How has Sustainable Losses Analysis changed since the start of the full-scale invasion in 2022?
Since Russia's full-scale invasion in February 2022, Sustainable Losses Analysis has evolved significantly. The first phase saw rapid changes; subsequent phases involved adaptation by both sides. The article above tracks this evolution with specific data points and documented turning points.
What do NATO and Western analysts say about Sustainable Losses Analysis?
Western analytical institutions — including the Institute for the Study of War (ISW), CSIS, the International Institute for Strategic Studies (IISS), and Chatham House — have published assessments directly relevant to Sustainable Losses Analysis. Their findings point to the conclusions discussed in this analysis.
What are the most likely future developments regarding Sustainable Losses Analysis?
Analysts project several plausible future trajectories for Sustainable Losses Analysis, ranging from continuation of current trends to significant policy or battlefield shifts. Each scenario's probability depends on Western aid continuity, Russian military capacity, and diplomatic developments in 2026 and beyond.