Strategic Communications Ukraine

Стратегічні комунікації (StratCom) стали одним із ключових інструментів України у протистоянні з Росією з 2022 року. На відміну від традиційної інформаційної роботи, стратком поєднує координацію наративів, дипломатію, публічну дипломатію та кіберзахист у єдину систему впливу на міжнародну та внутрішню аудиторію. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (StratCom Ukraine), створений у 2014 році та реформований у 2021-2022 роках, координує роботу Міністерства оборони, МЗС, СБУ та інших відомств.

Основна мета української стратегічної комунікації — підтримка міжнародної підтримки, мобілізація внутрішніх ресурсів та протидія російській пропаганді. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), рівень довіри українців до національних ЗМІ зріс з 42% у лютому 2022 до 68% у грудні 2025 року, що свідчить про ефективність внутрішньої інформаційної політики. Міжнародна присутність України у соціальних мережах, зокрема через офіційний Twitter МЗС України (@MFA_Ukraine) та Telegram-канали ЗСУ, охоплює понад 15 мільйонів користувачів щомісяця.

Ключовим досягненням став формат прямого звернення президента Володимира Зеленського до міжнародних парламентів та організацій — з лютого 2022 по січень 2026 року було проведено понад 120 таких виступів, включаючи Конгрес США (березень 2022), Бундестаг (березень 2022), ООН (вересень 2023), Європарламент (лютий 2024) та G7 (червень 2024). Ці звернення формували емоційний зв'язок та утримували увагу світової спільноти на війні в Україні.

Інституційна структура та координація

Стратегічні комунікації в Україні мають багаторівневу структуру координації. На вищому рівні діє Рада національної безпеки і оборони (РНБО), яка затверджує основні наративи та пріоритети. Під її керівництвом працює Міжвідомча комісія зі стратегічних комунікацій, до складу якої входять представники Офісу президента, Кабінету Міністрів, Міноборони, МЗС, МВС, СБУ, Держспецзв'язку та Мінцифри.

Стратком Міноборони відповідає за військовий наратив та інформаційну підтримку ЗСУ. З початку повномасштабного вторгнення команда стратком ЗСУ склала понад 200 осіб, включаючи спікерів, аналітиків, контент-мейкерів та координаторів соціальних мереж. Щоденні брифінги Генерального штабу, які транслюються у форматі відео та текстових зведень, стали основним джерелом інформації про хід бойових дій для українських та міжнародних ЗМІ. За даними незалежного аналізу Reuters Institute (2024), зведення ЗСУ цитуються у 78% міжнародних публікацій про війну.

МЗС України керує зовнішньополітичним наративом через мережу посольств та консульств. У 2023-2024 роках було створено спеціалізовані групи цифрової дипломатії (Digital Diplomacy Units) у посольствах США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі та Італії — вони адаптують центральні меседжі до локальних аудиторій та працюють із місцевими медіа. Наприклад, кампанія #StandWithUkraine у США охопила понад 45 мільйонів користувачів через партнерство з впливовими особами та організаціями громадянського суспільства.

Боротьба з дезінформацією

Центральним елементом стратегічних комунікацій є протидія російській дезінформації. Центр протидії дезінформації при РНБО (створений у березні 2021) моніторить та спростовує фейки у режимі реального часу. Згідно з даними Центру, у 2024 році було зафіксовано понад 12,000 фейкових повідомлень про Україну у російських та проросійських ЗМІ — це на 35% більше, ніж у 2023 році. Найпоширенішими темами фейків були: нібито «втрата підтримки Заходу» (28%), «внутрішньополітична криза» (22%), «корупція у ЗСУ» (18%).

Для спростування фейків використовується багатоканальний підхід: публікація фактчеків на офіційних сайтах, поширення у соціальних мережах через верифіковані акаунти, співпраця з міжнародними фактчекерами (StopFake, EU vs Disinfo, Atlantic Council's DFRLab) та роз'яснювальна робота у традиційних медіа. У 2025 році РНБО запустила проект «Дезінформаційний дайджест» — щотижневу аналітичну розсилку для журналістів та експертів, що допомагає швидше реагувати на російські наративи.

Міжнародні кампанії та партнерства

Україна активно розбудовує міжнародні партнерства у сфері стратегічних комунікацій. З 2022 року діють спільні ініціативи з NATO StratCom Centre of Excellence (Литва), UK Government Communication Service, US State Department's Global Engagement Center та EU's Strategic Communication Task Force East. Ці партнерства включають обмін даними про дезінформаційні кампанії, спільні тренінги для українських спеціалістів та координацію наративів.

Одним із найуспішніших прикладів стала кампанія #UkraineWillWin, запущена у березні 2022 року спільно з європейськими партнерами. Кампанія включала відеоролики, соціальні постери, флешмоби та залучення знаменитостей (включаючи акторів Шона Пенна, Бена Стіллера, співачку Шакіру, спортсменів). За оцінками аналітиків, кампанія охопила понад 500 мільйонів людей глобально та допомогла сформувати позитивний образ України як країни, що бореться за свободу.

У 2024-2025 роках Україна зосередилася на довгостроковій меморіальній роботі — створенні документальних фільмів про війну, музейних експозицій (зокрема, експозиція "Україна — непереможна" у Брюсселі, Варшаві, Берліні), та освітніх проектів про російську агресію для європейських шкіл та університетів. Міністерство культури та інформаційної політики запустило програму «Культурна дипломатія» з бюджетом 18 млн євро (2024-2026), яка підтримує міжнародні виставки, концерти та публікації про Україну.

Виклики та адаптація

Попри значні досягнення, українська стратегічна комунікація стикається з низкою викликів. Головна проблема — «втома від війни» у західних аудиторій. За даними Pew Research Center (листопад 2025), частка американців, які вважають підтримку України «дуже важливою», знизилася з 58% у березні 2022 до 42% у жовтні 2025. Подібна тенденція спостерігається у Німеччині (з 64% до 51%) та Франції (з 61% до 48%).

Для подолання цього виклику Україна переорієнтувалася на більш персоналізовані наративи. Замість загальних закликів про «підтримку демократії» акцент робиться на конкретних історіях — героїзм військових, страждання цивільних, відбудова зруйнованих міст. Кампанія «Лиця війни», запущена у вересні 2025 року, розповідає історії конкретних людей через відеоформат та соціальні мережі. За перші три місяці кампанія набрала понад 120 мільйонів переглядів та підвищила рівень емпатії до України у фокус-групах на 23%.

Ще один виклик — координація меседжів між різними відомствами та рівнями влади. Випадки, коли представники різних інституцій оголошували суперечливі дані (наприклад, про втрати чи темпи контрнаступу), знижували довіру до офіційних джерел. У відповідь на це у 2024 році запроваджено систему єдиного повідомлення (Unified Messaging System) — цифрова платформа, де всі відомства синхронізують свої заяви перед публікацією.

Внутрішня комунікація та єдність

Не менш важливою є внутрішня стратегічна комунікація — підтримка морального духу населення, боротьба з паніками, протидія внутрішній розбрадності. Урядова платформа «Дія» стала основним каналом для оперативного інформування громадян: понад 18 мільйонів користувачів отримують повідомлення про повітряні тривоги, гуманітарну допомогу, державні послуги та новини від уряду.

Важливим напрямком є робота з ветеранами та їхніми сім'ями. Програма «Незламні» поєднує психологічну підтримку, професійну перепідготовку та публічне визнання внеску військових. За оцінками Міністерства у справах ветеранів, у 2025 році понад 450,000 ветеранів та членів їхніх сімей скористалися державною підтримкою, а телемарафон «Heroi поряд» (транслюється щосуботи) досягає аудиторії у 7 мільйонів глядачів.

Також активно використовується культурний контент — музика, кіно, література — для зміцнення національної ідентичності. Пісня «Стефанія» гурту Kalush Orchestra, що перемогла на Євробаченні-2022, стала символом стійкості. Фільми «Маріуполь. Останній рубіж» (2023), «Снайпер. Білий ворон» (2022) та серіал «20 днів у Маріуполі» (2024) отримали міжнародне визнання та нагороди, включаючи номінації на «Оскар».

FAQ

1. Що таке стратегічні комунікації і чим вони відрізняються від пропаганди?
Стратком — це координоване використання інформаційних інструментів для досягнення стратегічних цілей на основі правдивої інформації. На відміну від пропаганди, стратегічні комунікації прозорі, базуються на фактах та спрямовані на довгострокову довіру, а не на маніпуляцію.

2. Хто відповідає за стратегічні комунікації в Україні?
Координацію здійснює РНБО через Міжвідомчу комісію. Основні виконавці — Центр стратегічних комунікацій Міноборони, МЗС, Центр протидії дезінформації РНБО, Мінцифри та Міністерство культури та інформаційної політики.

3. Наскільки ефективні українські стратегічні комунікації?
За даними міжнародних досліджень, Україна досягла високого рівня підтримки у світі — 72% європейців підтримують Україну (Eurobarometer, 2025). Внутрішня довіра до державних інституцій зросла, а рівень дезінформації знизився завдяки активній роботі фактчекерів.

4. Які найбільші виклики для української стратком?
Головні виклики: «втома від війни» у західних країнах, обмежені ресурси порівняно з російською пропагандистською машиною, потреба в координації між відомствами та адаптація до нових форматів комунікації (TikTok, штучний інтелект).

5. Як Україна протидіє російській дезінформації?
Використовується багаторівневий підхід: моніторинг та швидке спростування фейків Центром протидії дезінформації, співпраця з міжнародними фактчекерами, просвітницька робота з журналістами, медіаграмотність для населення та цифрові інструменти виявлення ботів і фейкових акаунтів.

6. Як оцінити ефективність стратегічних комунікацій?
Основні метрики: рівень міжнародної підтримки (опитування, голосування в ООН), обсяг військової та фінансової допомоги, рівень довіри населення до держави, кількість спростованих фейків, охоплення аудиторії у соцмережах та медіа.

7. Чи використовує Україна штучний інтелект у стратегічних комунікаціях?
Так, з 2024 року впроваджуються ШІ-інструменти для моніторингу соціальних мереж (виявлення ботів, фейків), автоматичного перекладу контенту, аналізу настроїв аудиторії та персоналізації повідомлень для різних цільових груп.

Джерела

1. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки: https://stratcomua.wordpress.com/

2. РНБО України — Центр протидії дезінформації: https://sprotyv.mod.gov.ua/

3. Reuters Institute Digital News Report 2024: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2024

4. Pew Research Center - Ukraine War Polling (2025): https://www.pewresearch.org/

5. NATO StratCom Centre of Excellence: https://stratcomcoe.org/

6. Eurobarometer Public Opinion Surveys (2025): https://europa.eu/eurobarometer/

7. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС): https://www.kiis.com.ua/